Коаліція "Права дитини в Україні" звертається у відкритому листі до Азарова з проханням захистити права без супроводу з країн СНД
31.05.2012

Шановний Миколо Яновичу!

Коаліція «Права дитини в Україні» звертається до Вас із проханням ініціювати перегляд Україною Угоди про співробітництво держав - учасниць Співдружності Незалежних Держав з питань повернення неповнолітніх у держави їх постійного проживання від 07.10.2002 (надалі, Угода) на рівні країн, що підписали Угоду як таку, що не відповідає Конвенції ООН про права дитини та не враховує найкращі інтереси дитини, зокрема тих, котрі потребують особливого захисту.

Угода регламентує поміщення дітей без супроводу віком від 3 до 18 років з Азербайджану, Вірменії, Білорусії, Грузії, Казахстану, Киргизії, Молдавії, Росії, Таджикистану, Узбекистану, України до транзитних приймальників-розподільників МВС під час їх перевезення до країни громадянства.
Приймальники-розподільники для дітей в Україні, як і в інших країнах, що підписали Угоду, є закритими закладами, де діють жорсткі режимні правила. Діти, які там знаходяться:

  • позбавлені свободи пересування;
  • не можуть вільно спілкуватися із зовнішнім світом;
  • під постійним наглядом (напр. в туалет вони мають ходити лише у супроводі персоналу);
  • не мають права користуватися особистими речами;
  • тощо.

Як наслідок, діти втрачають зв’язки із зовнішнім світом, не можуть оскаржити своє перебування і позбавлені можливості захистити свої права. Таким чином, діти без супроводу з країн СНД фактично прирівняні до дітей, які скоїли правопорушення.

Це суперечить міжнародним стандартам, які говорять, що «діти без супроводу або розлучені діти не мають утримуватись під вартою», а також наголошують, що діти без супроводу є розлученими з родиною, у зв’язку з цим ставлення до них має бути як до групи дітей, яка потребує особливого захисту, зокрема сімейних форм опіки (Загальні зауваження № 6 до Конвенції ООН про права дитини).

Вважаємо, що Україна як країна, що системно підтримує перехід до найкращих стандартів прав дитини на рівні міжнародних організацій, має стати ініціатором змін цієї системи задля впровадження Конвенції ООН про права дитини і підняти питання перегляду механізму захисту прав дітей без супроводу серед країн учасниць Угоди в рамках СНД.

На сьогодні, діти зазначеної категорії відповідно до чинного законодавства України позбавлені можливості бути поміщеними до сімейних форм опіки навіть, який був би найбільш оптимальною формою захисту дитини на час її перебування в країні.

В цьому зв’язку, просимо Вас, шановний Миколо Яновичу, разом із переглядом Угоди також ініціювати відповідні законодавчі зміни в Україні, які би сприяли забезпеченню особливого захисту дітям без супроводу та можливості надання соціальної підтримки та послуг у сімейному середовищі, як цього вимагає Конвенція ООН про права дитини.

 

Блог

Як порушуються права дітей в Україні: чи можемо ми врятувати майбутнє?

За святкуваннями Дня Конституції часом забуваємо, що головна мета такого документу — не вшанувати його раз на рік, а слідкувати, аби прописані там правові норми виконувались. Про ефективність системи дотримання наших прав і їх захисту знаємо не з чуток. Ситуація з правами дитини у нашому суспільстві на перевірку виявилася ще тривожнішою.

29.06.2016